Міністерство освіти і науки України Національний університет „ Львівська політехніка “ Кафедра САПР
Розрахункова робота З КУРСУ «СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ» на тему: «Салон пошиття одягу»  Зміст Розділ І: Опис системи «Салон пошиття одягу»; Розділ ІІ: Створення IDEF0 для системи; Розділ ІІІ: Створення діаграми потоків даних; Розділ IV: ER-діаграма; Розділ V: Мережа Петрі для системи; Розділ VI: Економічна оцінка програмного продукту. Розділ І: Опис системи «Салон пошиття одягу» Замовник приходить до директора з документами, які підтверджують особу, та обговорює умови, деталі договору (який тип одягу необхідно пошити, ціна, термін виконання замовлення і т.д.). Договір, який замовник укладає з директором салону, містить: оформлення та реєстрацію замовлення, де необхідно вказати дані про замовника; номер замовлення; дату; номер рахунку, який замовнику потрібно буде сплатити. Якщо клієнт не правильно, не правдиво оформив документи, то салон має право відмовити йому в наданні послуг. Спочатку потрібно здійснити закупівлю тканини, ниток та інших необхідних для пошиття матеріалів. Для цього потрібно зв’язатися з постачальником і здійснити замовлення. При замовленні тканини нас цікавлять такі основні параметри як країна-постачальник, колір, тип тканини. У виробничий відділ передають інформацію (замовлення), згідно якого виготовляють креслення викройки майбутнього одягу, який потрібно пошити. Воно містить дані про те, яка тканина буде використовуватись, тип одягу, розмір тощо. Попередньо знявши виміри (загальну довжина виробу, плеча, спини тощо) або використовуючи стандартні розміри, обчислюють невідомі довжини частин виробів. Згідно отриманих даних виготовляють креслення (викройку) і передають у наступний відділ, де згідно нього проводять розкрій тканини. На наступному етапі переходять до зшивання окремих частин (комір, рукав і т.д.), отриманих в результаті розкрою. Після цього пришивають окремі деталі одягу (гудзики, замки і т.д.). Після цього вже готовий одяг передають до наступного відділі, де йому надають належний вигляд (хімчистка, прасування тощо). Замовник предявляє документи, які ідентифікують його особу, та копію документа про оплату та забирає виготовлене замовлення. Відділ збуту готової продукції виписує товарно-транспортну накладну, яку підписують (у разі сплати) бухгалтер та керівник відділу збуту. Розділ ІІ: Створення IDEF0 для системи IDEF - методології створювалися в рамках запропонованої ВПС США програми комп'ютеризації промисловості - ICAM, у ході реалізації якої з’явилася потреба в розробці методів аналізу процесів взаємодії у виробничих системах. Принциповою вимогою при розробці розглянутого сімейства методологій була можливість ефективного обміну інформацією між усіма фахівцями – учасниками програми ICAM (звідси назва: Icam DEFinition - IDEF). Після опублікування стандарту, він був успішно застосований у різних сферах бізнесу, зарекомендувавши себе ефективним засобом аналізу, конструювання і відображення бізнес-процесів, включаючи і процес бюджетування. Методологія IDEF0 може використовуватися для моделювання різноманітних систем, де під системою розуміється будь-яка комбінація засобів апаратного і програмного забезпечення, а також людей. Результатом її застосування є модель функціонування об’єкту дослідження. В основі методології IDEF0 лежать чотири основні поняття: 1. Поняття функціонального блоку. Функціональний блок графічно зображається у вигляді прямокутника і позначає конкретну функцію або операцію. При цьому кожна функція або операція повинна мати індивідуальну назву і має бути сформульована в дієслівному нахиленні, наприклад, «сформувати бюджет допоміжного підрозділу» або «контролювати виконання бюджету». Кожна із чотирьох сторін функціонального блоку має своє визначене значення (роль), при цьому:  верхня сторона має значення “Управління”;  ліва сторона м...